Вплив інсулінорезистентності та порушень вуглеводневого обміну на перебіг гострого інфаркту міокарда

PDF Loading...

Модератори: д.м.н. О.І. Іркін, д.м.н Я.М. Лутай

Питання

Немає жодного показника в вказаних групах. Що за 88% хворих на ІМ в поєднанні з метаболічним синдромом? Звідки взявся індекс НОМА? У яких обстежених пацієнтів? На яких підставах встановлено, що декомпенсація вуглеводневого обміну приводить до порушення метаболічних та енергетичних процесів в міокарді та сприяє розвитку таких життєвозагрозливих ускладнень?


Доповідачі: Швед М.І., Ястремська І.О. (Тернопіль)

Відповідь

Більшість обстежених пацієнтів (88%) мали ускладненний перебіг ІМ. Структура і частота ускладнень гострого періоду хвороби представлені у таблиці 1.При цьому зауважимо, що в 2-ій групі ускладнення виявляли частіше (91,3 %), ніж в 1-ій групі (79,5 %,р <0,001). Так, рання постінфарктна стенокардія в 2-ій групі діагностована в 2,6 разів частіше (р = 0,04), аневризма ЛШ – в 4,3 рази частіше (р=0,05) ніж у 1-ій групі.

Таблиця 1.

Однією з причин тяжчого клінічного перебігу тагіршого прогнозу ІМ у хворих з ЦД могли бути більш виражені порушення коронарного кровообігу. Так частота гемодинамічно значимих (стеноз понад 50%) багатосудинних уражень коронарних судин у 2-ій групі склала – 90,6 %, в 1-ій – 71,4 % (р =0,005) (таб.2), що збігається з даними літератури.

Вплив ІР на ступінь ураження коронарного кровообігу у хворих з ІМ оцінювали за допомогою кореляційного аналізу, який дозволив встановити наявність прямого (середньої сили) зв'язку між кількістю уражених коронарних судин та рівнем ІРІ натще (r=0,347, р=0,001), а також індексом НОМА (r=0,343, р=0,003). Отримані дані пояснюють вищу частоту (86%) гемодинамічно значимих багатосудинних уражень коронарних судин при ІР, ніж при збереженій чутливості до інсуліну(41,6%; р<0,001).

Слід зазначити, що за наявності ІР частота багатосудинних уражень коронарних артерій не відрізнялася у хворих із порушенням вуглеводного обміну (86%) та без такого (85,7%; р=0,152). Отримані дані дозволяють вважати, що ІР можез'явитися задовго до дебюту ЦД, призвести до гемодинамічно значимих порушень коронарного кровообігу, ІМ з важкими, часто фатальними ускладненнями, через які хворі не доживають до розвитку ЦД. Порушення вуглеводного обміну, внаслідок ІР, можуть суттєво погіршити тяжкість та ускладнити перебіг ІХС.