Отримані дані свідчать про те, що у хворих з низьким рівнем ADMA частіше спостерігається розвиток набряку легень (Killip III), при цьому кардіогенний шок (Killip IV) частіше розвивається при високих значеннях показника. Чим ви можете пояснити ці результати? Чи були розбіжності в ехоКГ показниках у групах з різним рівнем ADMA?
Так, кардіогенний шок частіше зустрічався у хворих, показник ADMA яких входив до групи 1-ого тертіля, що найчастіше відповідало пізній госпіталізації з набряком легень на догоспітальному етапі.
Падіння гемодинаміки внаслідок кардіогенного шоку мало місце у хворих, показник ADMA яких входив до 3-ого тертіля, що найчастіше поєднувалося з важкою формою цукрового діабету 2 типу.
Пацієнти, рівень ADMA яких входив до групи 3-ого тертіля мали більш виражені порушення кардіогемодинаміки, ніж хворі, рівень ADMA яких входив до групи 3-ого тертіля у вигляді зниженою систолічної функції лівого шлуночка (фракція викиду лівого шлуночка нижче 40%), наявності зон а- та гіпокінезії, вираженої дилятації лівого передсердя та гіпертрофії лівого шлуночка, розвитку аневризми серця.